Визначні місця Ужгородського району

Невицький замок

На відстані 12 км від обласного центру, на висоті 260 метрів над рівнем моря знаходиться гордість району – Невицький замок. Він є одним із найулюбленіших місць відвідування туристами в Закарпатті. Протягом століть неодноразово змінював господарів. На початку ХІV століття перейшов у володіння Аба Амаде . За короткий час тут були відновлені оборонні споруди. В комплекс споруд замку входять замкові споруди і системи укріплень (вали, рови, стіни з баштами). Зовнішній вал півкругом обходить замок, за ним викопаний глибокий рів, а далі внутрішній вал, на якому споруджена замкова стіна з чотирма баштами.

З 1602 року замок переходить у власність Другета Дьєрдя , який відіграв визначну роль в захисті католицизму та підтримки єзуїтів. Це викликало гнів князя ІІ Ракоці Дьєрдя, який у 1644 році завоював та знищив замок. Після цієї події оборонна споруда більше не відновлювалася.

Як стверджує легенда, в середньовіччі саме в Невицькому замку, за його неприступними мурами ховали від ока людського молодих наречених із відомих аристократичних родин. Це нібито і є одним із пояснень назви замку – замок невісток, Невицький замок. Можливо, саме тому і притягує це місце сьогодні молоді, щойно обвінчані пари з усіх кінців Закарпаття.

У 1879 році на території поблизу замку, з ініціативи місцевих властей Ужанська лісова управа Австро-Угорської імперії заклала алею з липових дерев, спорудила фонтан із природним тиском води та обладнала оглядовий майданчик, на якому було встановлено пам’ятник всесвітньо відомому угорському вченому-садоводу Карлу Вагнеру.

Середнянський замок

На півдорозі між Ужгородом та Мукачевом знаходиться селище міського типу Середне . Неподалік центру селища знаходяться руїни замку , який найімовірніше побудували лицарі ордену „Темпелєрів”.

В центрі вимощеного двору розташований донжон. Донжон – прямокутна в плані , триярусна споруда, товщина стін якої 2,5–3,0 м. Вхід був через другий ярус по дерев’яній драбині, яка забиралася на випадок бойових дій. На першому ярусі знаходилися господарські та оборонні приміщення, житлові знаходилися вище. Замок був улюбленим місцем проживання Добо Іштвана – організатора героїчного захисту замку м. Егер від турків.

Винний підвал с. Середнє

Підвал представляє собою складну сітку розгалужень з 8-ми куполоподібних коридорів загальною площею 5800 кв.м. Довжина підвалів 950 м, ширина 6, висота від 1,6 до 5 м. Вони вириті в туфітовій кам’яній породі . Температура не пінімається вище 12 градусів за Цельсієм. У часи середньовіччя підвали використовували як в’язниці. За легендою, знамениті середнянські вина полюбляв навіть сам Петро І-й .

У 1557 році підвал відремонтовано зусиллям братів Добо – Франциска, Степана і Домонкоша із Добо Руської. Брати стали спадкоємцями і власниками Середнянських маєтків і замку. Підвал–пивницю укріплено оборонною стіною і ровом.

Селменські ворота

На Українсько-Словацькому кордоні між селами Малі Селменці (Україна) та Великі Селменці (Словаччина) можна побачити цікаву споруду, яка називається „Секельські ворота” . Ворота перерізані навпіл і розташовані по обидві сторони кордону та постійно нагадують про те, що до війни це село було одним цілим. Шляхом неабияких зусиль з 2005 року тут відкрито піший перехід, який частково відновив історичну справедливість і дає можливість „односельчанам” відвідувати один одного.